К.Л. Мілютіна (Київ)
Підтримка дітей у бомбосховищі може розглядатися у декількох різних ситуаціях.
Ситуація 1. «Зовсім добре». Є електрика, є зарядка, є гаджети. В таких випадках діти справляються з ситуацією без будь-якої зовнішньої підтримки. Вони знаходять для себе ту гру у гаджеті, яка дозволяє відреагувати гнів, страх, зробити все, що їм треба. Якщо є необхідність у комунікації, то сучасні комп’ютерні ігри не інтровертні, але комунікативні. Дитина прекрасно задовольняє у цей момент потребу у спілкуванні за допомогою тих технічних засобів, які вони мають. Це дуже хороша профілактика стресу й пост стресу.
Ситуація 2. «Не зовсім добре». Це ситуація відсутності зв’язку, світло плюс-мінус є, простір є. Тобто зібрати дітей й посадити їх колом є технічна можливість. Молодша, середня й старша школа. В такий ситуації один з найкращих напрямків, групові мотиви символ-драми – дещо середнє між символ-драмою і рольовою грою. «Гірський похід», «День в джунглях», «Маєток Сурікатов» й ін. Структура будь-якого групового мотиву виглядає таким чином.
Крок 1. Пояснення місця, часу, обставин. Наприклад, в джунглях пройшов дощ. Поступово над горизонтом підіймається сонце. З рослин падають краплі від дощу. Ви відкриваєте очі й помічаєте, що Ви у цих джунглях якийсь звір. Який?
Крок 2. Завдання у будь-якої звірушки – задоволення основних потреб: поїсти, попити, погуляти, повзаємодіяти з іншими тваринками, якщо хочуть. Завдання ведучого – не допустити вбивства. Наприклад, в такій ситуації, коли мавпа спускається з дерева вниз й кидає в тигра кокосами. Якщо дитина, яка обрала тигра, напружилася, то ведучий має скоординувати дії, даючи установки «Тигр думає, яким чином можна налякати мавпу. Тигр, що ти робиш?».
Крок 3. Визначаємо зовнішню небезпеку, наприклад, прийшов звіролов й хоче відловити звірів для зоопарку. Ось щодо звіролова, яким є ведучий, завдання можуть бути й спрямовані на усунення. Перемогли, усунули, відсвяткували перемогу, поїли, попили, шкірку почистили, полягали у домівці спати.
Подібна структура й в інших іграх. Ведучий задає небезпеку, джерелом якої є він сам. Завданням групи є долання цієї зовнішньої небезпеки, але не учасника, проти учасника. Тривалість гри 20-25 хвилин.
Крок 4. Якщо є приладдя, після гри відмалювали, що сподобалося. При відсутності – просто проговорюємо. Якщо запам’яталося щось хороше, то просимо учасників сфотографувати картинку й тримати її десь у своєму внутрішньому слайд-шоу.
Ситуація 4. «Зовсім не добре». Одна чи дві сім’ї, дітей мало, простір маленький. Проблема відреагування за фактом агресії, оскільки де страх, там і агресія. Якщо перший час вистачає на «обіймашки», то в подальшому стає складніше.
В таких ситуаціях пропонується гра у неіснуючу тварину. При відсутності приладдя у нас завжди є наші руки (див. фото).
По площині бігає неіснуюча тварина. Вона може обнюхувати. Вона може проявляти агресію
Вона може проявляти субмісію (почухати пузо, доверху пузом). Вона може лягти відпочивати. Випущених на коробку, картонку два, три (скільки вийде) тваринок можуть: познайомитися, побитися, об’єднатися, погодувати один одного чимось (шматочок паперу), помітити власну територію, лягти спати.
Гра відновлювальна. Один цикл триває 5-7 хвилин. Таких циклів може бути скільки завгодно.
Ситуація 4. «Середньо добре». Ситуація, коли маємо у бомбосховищі пластилін. За допомогою нього ми можемо конструювати готові іграшки, готові сюжети, готові події. З наймолодшими дітьми можна ліпити равликів, чашки, ложки. Якщо маємо ще й елементи посуду, наприклад ложку металічну. То вона може слугувати прихистком для наших звірят.
Пластилин – це вже не арт-об’єкт, але повноцінна іграшка. Як працювати з пластиліном можна подивитися у роліку в ютюбі https://www.youtube.com/watch?v=f2sKPJJzmjk&t=426s .
Бажаний результат ігри – діти можуть відреагувати усе, що хочуть. Найчастіше у ситуації декількох різних сімей в замкненому обмеженому просторі – це агресія.
При наявності пластиліну також дуже корисною є «ліпьошка» Г. Хорна. Вибудовується простір, поділений на свою й чужі для звірушки кожної дитини зони й спільної території. Якщо чиясь звірушка порушила певні правила, наприклад потрапила на чужу територію й не вибачилася, то хазяїн території має право перетворити звірушку на ліпьошку. Ця звірушка опиняється на власній території, де може відновитися й продовжувати «жити» далі.