Л.А. Варава (Маріуполь)

Про досвід підтримки в бомбосховищі м.Маріуполь.

Перебували постійно у бомбосховищі протягом 12 діб при майже безперервному бомбардуванні. Бомбосховище являло собою підвальне складське приміщення 40 кв. м. невеличкого магазину взуття, в якому окрім порожніх коробок і декількох пар взуття не було жодних предметів. Також були відсутні зв’язок, електрика, світло. На цій площі постійно перебувало 24 особи від 4-х до 88 років. В таких умовах була відсутня можливість виділити окремий простір для занять з дітьми. Разом з тим, приміщення було зонованим, хоча зонування простору було найскладнішим.

Разом перебували діти від 4-х до 17 років, при чому 15-ти і 17-ти річні підлітки було поранено осколковими. Якщо перші два дні деякі діти були залежні від настроїв батьків, то в наступні – вони вже були разом з іншими дітьми.

В таких умовах дуже добре працювала побудова казок. Якщо вдавалося залучити не тільки дітей, але й дорослих, й не обов’язково батьків, то діти грали ще з більшим задоволенням. Виявилося, що чим більше учасників, тим сильніше діти включалися. Гра дітей, у свою чергу, відволікала й тих, хто відчував фізичний біль через поранення.

Вигадували казки, будували халабуди, обривали з картону й робили героїв. Варто відзначити, що герої дітьми обиралися виключно з нових фільмів, мультфільмів, серіалів.

Зокрема, в рольових іграх пропонувалося дітям поводити себе як їх улюблений герой. Працювало дуже добре, хоча й не довго.

Також виявилося, що дуже добре працювало в організації гри дітей – свійські тварини, кішки й собаки. Діти грали з ними у дресирувальників, гладили, дражнили тощо. Тварини, зокрема собаки – від йоркшир-тер’єрів до хаскі й вівчарок, приймали ці дії дітей. 

Гра «Йшов собака по роялю». Утворювалося максимально велике коло з учасників, які хлопали долонями по колінах сусідів справа і зліва по черзі на кожен склад пісеньки чи віршика. Гра дозволяла, по-перше зігріти руки в ситуації холоду, й по-друге, торкання дозволяло покращити емоційний стан.